Caedite eos. Novit enim Dominus qui sunt eius
Дуже цікава стаття
Гендер — більше, ніж просто стать
В першу мить людського існування акушерка в пологовому будинку повідомляє: «У вас хлопчик!» або ж «У вас дівчинка!». З цього моменту ми живемо у світі, насиченому умовностями та обмеженнями, що пов’язані з нашою статтю. Дівчаток одягають у рожеве, хлопчиків — у блакитне. Дівчаткам купують ляльок та іграшковий посуд, а хлопчикам — конструктори та машинки. Хлопчикам заборонено плакати, але дозволено часом хуліганити. Дівчатка мають бути гарними, слухняними та не лазити по деревах. Хлопчики — сильними, хоробрими та здібними до точних наук. І так далі. Кожна та кожен із нас у дитинстві чули сакраментальне: «Ти ж хлопчик!» або «Ти ж дівчинка!». Це означало: ми вкотре порушили суспільні очікування.
Очікування щодо «правильної» чоловічої (маскулінної) та жіночої (фемінної) поведінки дуже змінюються залежно від умов та обмежень різних суспільств — або всередині одного суспільства в різні історичні періоди.
Наприклад, сучасні очікування «правильної» чоловічої поведінки («хлопці не плачуть») були невластиві давнім грекам. Герой «Іліади» Ахілл після втрати бранки Брісеїди у сльозах біжить скаржитися матері на образу, заподіяну Агамемноном (а мати тут же звертається до Зевса, вимагаючи помсти за сина). У Європі фактично до середини ХХ сторіччя сльози вважалися виявом щирості й були для чоловіків цілком прийнятним.
Ще більше відрізняються очікування щодо чоловічої та жіночої зовнішності в різних суспільствах. Наприклад, асоціація «рожевий колір — для дівчаток, блакитний — для хлопчиків» з’явилася в 1940-х роках завдяки старанням американських маркетологів. До цього рожевий, навпаки, вважався занадто агресивним кольором, що більше пасує хлопчикам, а дівчаток радили одягати в блакитне.
Читати далі
Гендер — більше, ніж просто стать
В першу мить людського існування акушерка в пологовому будинку повідомляє: «У вас хлопчик!» або ж «У вас дівчинка!». З цього моменту ми живемо у світі, насиченому умовностями та обмеженнями, що пов’язані з нашою статтю. Дівчаток одягають у рожеве, хлопчиків — у блакитне. Дівчаткам купують ляльок та іграшковий посуд, а хлопчикам — конструктори та машинки. Хлопчикам заборонено плакати, але дозволено часом хуліганити. Дівчатка мають бути гарними, слухняними та не лазити по деревах. Хлопчики — сильними, хоробрими та здібними до точних наук. І так далі. Кожна та кожен із нас у дитинстві чули сакраментальне: «Ти ж хлопчик!» або «Ти ж дівчинка!». Це означало: ми вкотре порушили суспільні очікування.
Очікування щодо «правильної» чоловічої (маскулінної) та жіночої (фемінної) поведінки дуже змінюються залежно від умов та обмежень різних суспільств — або всередині одного суспільства в різні історичні періоди.
Наприклад, сучасні очікування «правильної» чоловічої поведінки («хлопці не плачуть») були невластиві давнім грекам. Герой «Іліади» Ахілл після втрати бранки Брісеїди у сльозах біжить скаржитися матері на образу, заподіяну Агамемноном (а мати тут же звертається до Зевса, вимагаючи помсти за сина). У Європі фактично до середини ХХ сторіччя сльози вважалися виявом щирості й були для чоловіків цілком прийнятним.
Ще більше відрізняються очікування щодо чоловічої та жіночої зовнішності в різних суспільствах. Наприклад, асоціація «рожевий колір — для дівчаток, блакитний — для хлопчиків» з’явилася в 1940-х роках завдяки старанням американських маркетологів. До цього рожевий, навпаки, вважався занадто агресивним кольором, що більше пасує хлопчикам, а дівчаток радили одягати в блакитне.
Читати далі